Вітаю Вас, Гість
Головна » Файли » Краєзнавство » Рідний край

Перелік географічних, етнографічних, історичних об’єктів Голопристанщини
05.12.2014, 14:28

Перелік географічних, етнографічних, історичних обєктів Голопристанщини

Щоб завантажити документ натисніть <<тут>>

№ з/п

Назва об’єкту

Місце знаходження

Коротка анотація

Адреса та телефон організації, яка проводить екскурсії

1

Музей Чорноморського біосферного заповідника

м. Гола Пристань

вул. Ларіонова 1

Чорноморський заповідник було створено в 1927 році. З 1974 року територія заповідника визнана угіддями міжнародного значеня для гніздування та зимівлі птахів (Рамсарська конвенція). У 1984 році заповідник став біосферним і ввійшов до світової мережі біосферних заповідників, яку курирує МАБ (Людина і біосфера) при ЮНЕСКО.

Музей заповідника існує з 1954 року (в 1983 році зведено нову будівлю). У першій залі музею відвідувачі дізнаються про географічне положення заповідника, особливості природних комплесів, що охороняються в межах заповідника, історичні факти і події. Експозиція другої зали присвячена підводному світу заповідних акваторій. Експозиція третьої зали  присвячена найчисленнішому в нашому регіоні класу вищих хребетних тварин – Птахам. Експозиція четвертої зали присвячена ссавцям, рептиліям, комахам. В окремій залі музею можна побачити представників ратичних ссавців – плямистого оленя і хижаків – вовка, борсука і звичайну лисицю.

75600

м. Гола Пристань

вул. Ларіонова 1

тел.: (05539)-2-64-71,

         (05539)- 2-65-00 (ЧБЗ)

2

Грязьове озеро Соляне

м. Гола Пристань

Здавна людям відомі цілющі властивості води і грязей озера Соляного. Хто першим помітив його чудотворну силу? Чумаки, які приїздили до моря за сіллю і збивали важкими дорогами пекучого степу в кров свої ноги? Чи запорозькі козаки, які зупинялись біля озера зарубцьовувати свої рани після битв з бусурманами? А може скіфи – горді володарі причорноморської землі? Безліч легенд і притч існує з цього приводу. І всі вони засвідчують одне: ропа озера неймовірно швидко заживляє рани і виразки, а грязь випрямляє згорблені спини, знімає біль у суглобах.

Незвичайні лікарські якості озера виявили і перші поселенці Голої Пристані. А у ХІХ ст. сюди вже почався справжній наплив хворих людей. За теплої пори страждучі повертали тут підірване здоров’я, купаючись в озері, розтираючись його гряззю.

У червні 1889 р. На Соляному озері була відкрита земська водогрязелікарня, на базі якої і виріс санаторій „Гопри”.

Згідно компетентних висновків відомих вчених України, цілюща грязь озера за своїм складом і цілющими властивостями краща від грязей Мертвого моря. Наявність у лікувальному мулі розчинних солей, сірководню, каротину, гормонів, пеніциліно- і фолікуліноподібних речовин, а в ропі – значної кількості віглекислого натрію, заліза, карбонатів, сірки, а також підвищений у порівнянні з морською водою вміст калію, йоду, брому дають величезний лікарський ефект при запалювальних і післятравматичних захворюваннях суглобів і хребта, нервової системи, шкіряних захворюваннях, хворобах дихальних шляхів і т.п.

 

3

Парк санаторію „Гопри”

Санаторій „Гопри”

м. Гола Пристань

вул. Леніна 72

Пам’ятка садово-паркового мистецтва (закладений у 1911 році).

Парк має свою досить цікаву історію. Сягає вона у родовід працьовитої французької родини О.О.Перроте, яка має невеликий земельний наділ неподалік Голої Пристані. Дочка О.О.Перроте вийшла заміж за Йосипа Антоновича Кольє, випускника училища при Нікітському ботанічному саді. Вважається, що саме він став ініціатором створення парку довкола грязелікарні. Знаний у місті садівник Й.А.Кольє сам власноруч плекав кожне деревце, вирощував квіти.

Площа зеленого оазису 5 га. Видовий склад насаджень різноманітний: туя, клен, липа, акація, береза, каштан, лох вузьколистий... На жаль, дерева-довгожителі не збереглися.

м. Гола Пристань

вул. Леніна 72

тел.: (05539)-2-13-39, 2-12-46, 2-13-38

4

Заказник „Акаційове урочище”

ПдСх околиця м. Гола Пристань

Знищення людиною лісів та випасання худоби призвели до оголення Нижньодніпровських пісків. Внаслідок чого виникла потреба закріплення пісків. На початку ХІХ ст. люди почали штучно висаджувати деревинні рослини, створювати лісові культури. У яеості закріплюючих деревинних порід випробували багато видів сосни, тополі, дуба, акації білої, в’яза. Найбільш стійкими до погодних умов Херсонщини виявилися сосна кримська, звичайна та акація біла.

Акаційовий ліс площею понад 42 га розміщений на околиці міста, на межі піщної арени. Являє зразок історичного розвитку способів створення захисних насаджень на пісках. Середня висота акацій – 20 м. Акаційове заповідне урочище має наукове та рекреаційне значення.

 

5

Заказник „Вікові сосни”

ПдСх околиця м. Гола Пристань

(2 квартал Голопристанського лісгоспзагу)

Під час заліснення Нижньодніпровських пісків найбільш стійкими виявилися сосни кримська та звичайна. Обидві сосни доволі непогано переносять засуху, високі й низькі температури, добре приживаються і ростуть. Ці дерева віком більше 100 років збереглися в районі міст Цюрупинськ і Голої Пристані.

На околиці міста Гола Пристань збереглася група сосен кримських (віком більше 120 років) у кількості 48 штук, висотою 15-20 м, діаметром 30-60 см. „Компанійка” зелених красуньрадують око у будь-яку пору року, є прекрасною рекреаційною зоною.

 

6

Вікові дуби

Парк м. Гола Пристань

Площа – 1,5 га (6 дерев). Вік дерев 100-120 років.

Кліматичні та гідрологічні особливості нашого краю (майже безсніжні зими, періодичні підтоплення...) призвели до того, що у місті практично не зберігаються дорослі дерева старші 70-80 років. Крім того у нашому регіоні переважають дуби поросльового походження, які не доживають до 100-річного віку. Саме тому вікові дуби міського парку, що вирощені з жолудів, оберігаються декількома поколіннями голопристанців і по праву мають статус пам’ятника природи місцевого значення.

 

7

Алея Слави

м. Гола Пристань

вул. 1 Травня

Біля пам’ятника двічі Героя Радянського Союзу, генерал-майора авіації П.О.Покришева вишикувалися стели-пам’ятні знаки з іменами 35 Героїв Радянського Союзу та Соціалістичної Праці. На Алеї Слави безперервно палахкотить вічний вогонь як незгасимий знак щирої подяки героям-землякам за їх подвиги та звитяжний труд.

м. Гола Пристань

вул. 1Травня

міський палац дозвілля „Сузір’я”, екскурсійний відділ

тел.: (05539) 2-64-60

8

Музей історії Голої Пристані та картинна галерея

м. Гола Пристань

вул. 1Травня (міський палац дозвілля „Сузір’я”)

У відродженому у 2007 році палаці дозвілля „Сузір’я” відкрито музей П.О.Покришева, історії міста Голої Пристані, картинна галерея, де експонуються  картини художників Херсонщини, виставковий зал палацу пропонує увазі відвідувачів вироби майстрів народно-ужиткового мистецтва.

 

м. Гола Пристань

вул. 1Травня

міський палац дозвілля „Сузір’я”, екскурсійний відділ

тел.: (05539) 2-64-60

9

Дніпровські плавні

Нижня частина дельти Дніпра

Плавні Дніпра навесні та влітку представляють собою неповторне видовище. Вражає розмаїттям місцева фауна. Тут зустрічаються дикі качки, чаплі, баклани, лисухи, є колонії чорних крячок. На островах акліматизований фазан. Гніздяться в плавнях і хижі птахи – коршуни, соколи, болотні луні. Прижився у плавнях і хутровий звір – ондатра, можна зустріти бобра, видру. Багато земноводних – жаби, квакші, кумки, тритони. У плавнях зустрічаються водяний та звичайний вужі, ящірка прудка.

Основними водними мешканцями плавнів є: амур білий, товстолобик, плітка, краснопірка, гірчак, верховодка, короп, лящ, щука, окунь, судак, карась, бички, сом. Багато комах, ракоподібних молюсків.

 

м. Гола Пристань

вул Дніпрова 78

База зеленого туризму „Чайка”

тел.: (05539) 7-85-44

10

Урочище Аджиголь

Розташоване між с. Садове та с. Іванівка

Представлене озерами, луговинами навколо цих озер, що межують з Іванівським піщаним масивом. Луговини використовуються як пасовища та сінокоси. Ці озера – місця гніздування та годівлі птахів коловодного та очеретяного комплексів. Особливе значення вони відіграють у період міграцій, як місця відпочинку та кормівлі пролітних птахів. Навколо озер, у вологих біотопах, формується відповідний фуністичний комплекс.

75600

м. Гола Пристань

вул. Ларіонова 1

тел.: (05539)-2-64-71,

         (05539)- 2-65-00

11

Свято-Георгіївська церква

с. Мала Кардашинка

Архітектурний памятник – церква Святого Георгія Побєдоносця, зведений на початку 20 ст. (1905-1912 рр.) по проекту губернського архітектора Казимира Квінто. Інтер’єр храму розписаний херсонським художником Семеном Панпушиним.

 

12

Кардашинські болота

ПнСх частина Голопристанського р-ну (Пн околиця с. Мала Кардашинка)

Унікальний природний комплекс у пониззі Дніпра.

Кардашинські болота – це загублені на торфяниках серед нижньодніпровських пісків рукотворні водойми – торф’яні кар’єри з тростниковими заростями. Птахи злітаються сюди звідусіль, щоб вивести пташенят, а під час далеких перельотів і у важкі зимові місяці – щоб підкормитися, відпочити і набратися сил.

Унікальність Кардашинських боліт виявляється у різноманітності природних ландшафтів: тростникові зарості, вільшанники, липові і тополині гаї, луки.

У Кардашинських болотах можна зустріти близько 120 видів птахів: чайки, чибиси, лебеді-шипуни, гуси сірі, крякви, лисухи, курочки водяні, квакви, чаплі сірі, чаплі білі, качки, кулики, баклани білі та ін.

с. Мала Кардашинка

Кардашинська загальноосвітня школа

Щербина Оксана Володимирівна, вчитель географії

тел.: (05539) 4-53-36

13

Урочище Буркути

Сх частина Голопристанського р-ну (ПдСх околиця с. Малі Копані)

Урочище „Буркути” (площа – 5,2 тис.га) розташоване на Чалбаській (Виноградівській) арені Нижньодніпровських пісків. Урочище входить до складу Велокопанівського ДЛМГ (Державне лісо-мисливське господарство). Центр урочища знаходиться посередині відрізку, що зєднує с. Виноградове (Цюрупинський р-н) і с. Гладківку (Голопр.р-н). Близько половини території урочища займають штучні посадки сосни, акації, дуба.

Буркути – унікальний ландшафт стародавнього русла Дніпра.

Тут, окрім характерних для піщаних арен ландшафтів з відповідними фауністичними і флористичними комплексами, значну площу займають луки та вологі біотопи. Це відображається на видовому складі і різноманітності тваринного та рослинного світу цього урочища.

с. Малі Копані

Малокопанівська загальноосвітня школа, музей історії села, екскурсійний відділ,

тел.: (05539) 3-14-30

14

Успенська церква

с. Нова Збур’ївка

Пам’ятник архітектури – Успенська церква зведена у 1869 році у стилі неокласицизму. Після революції храм закрили. У 1990 році богослужіння в Успенській церкві відновилися. Почалася її реставрація. В інтер’єрі встановлений новий іконостас, виконаний в синодальному стилі кінця 19 – початку 20 ст. Дивом збереглися дві ікони з першого іконостаса: „Святий Архистратиг Михаїл” і „Свята Великомучениця Варвара”, які у радянські часи використовувалися як... створки дверей у кінотеатрі „Космос”.

 

15

Залишки валів Збур’ївського ретраншементу

ПнЗх частина с. Стара Збур’ївка, берег лиману

У 1774-1796 роках поблизу с. Стара Збур’ївка на березі Збур’ївського лиману знаходилася фортеця Збур’ївський ретраншемент (збереглися земляні вали), яка паралельно іменувалася містом Збур’ївськом. Тут несли службу два батальони Таврійського єгерського корпусу та підрозділи Катеринославського козацького війська.

с. Стара Збур’ївка Сільська рада

тел.: (05539) 3-92-42

16

Бехтерські озера (Аул, Лиман, Бехтерка) – гідрологічний заказник місцевого значення

с. Бехтери (оз. Лиман – Пд околиця с. Бехтери, оз. Аул – Сх околиця, оз. Бехтерка – Пн околиця села)

Це озера залишкового походження, солоні, але швидко опріснюються, з сильно зарослими берегами і ділянками в середині озер, замулені. У системі фізико-географічного та геоботанічного районування відносяться до Нижньодніпровського округу рослинності пісків, піщаних степів та галофітної рослинності. На озерах ростуть: очерет південний, осоки, в’юнок річковий, бульбокамиш морський, рдест та багато інших видів водно-болотної рослинності. Не дивлячись на невелику солоність води, в озерах є прісноводна риба: короп-сазан, карась сріблястий.

Фауна багата птахами водно-болотних угідь: лебідь шипун, чайки, лиски, чирки, крижні, чапля-широконіс, водяна курочка, велика колонія чаплі сірої. Є Червонокнижний вид – зуйок морський.

Бехтерські озера – це цінний пункт годівлі, зимівлі, розмноження різноманітних птахів водно-болотних угідь. Ці озера входять до території Чорноморсько-Азовського екологічного коридору прольоту та зимівлі мігруючих птахів, відіграють важливу роль у збільшенні чисельності цінних і рідкісних птахів.

Усі три озера мають велику рекреаційну цінність, особливо оз.Лиман, на дні якого є чорні лікувальні грязі.

с. Бехтери

загальноосвітня школа, музей Історії села, екскурсійний відділ

тел.: (05539) 4-27-61

17

Бехтерський дубовий гай

ПдЗх околиця с. Бехтери

Бехтерський дубовий гай – штучно створений лісовий масив площею близько 200 га, до якого також входять природні озера, що поросли очеретом, і розсадник декоративних та плодових дерев. Територія входить до складу земель Чулаківського лісництва Голопристанського ДЛМГ. Вона гармонійно поєднується з навколишніми угіддями і суттєво збагачує біотопічну структуру території. Видовий склад птахів нараховує близько 150 видів. З птахів, що тут гніздяться, постійні великі та блакитні синиці, шпаки, кропів’янки, зяблики, вивільги, воронові (сороки, сірі ворони), дрібні сокілки, сорокопуди, голуби, одуди та багато інших. Дуже різноманітний видовий склад мігруючих видів: вівчарики, мухоловки, горихвістки, солов’ї, дрозди та ін. На озерах гніздяться качині, лиски, очеретянки. Осіло мешкають фазани, сірі куріпки, болотний лунь. Зимують тут воронові птахи, дрозди (чикотень та чорний), синиці, дятли, зяблики, сірий сорокопуд та ін.

Острівний характер листяних насаджень Бехтерського лісу сприяє концентрації на його території кабанів, косуль. З дрібних ссавців тут мешкають всі види мишоподібних гризунів, характерних для регіону, що приваблює собою лисицю, кам’яну куницю, жовточеревного полоза. На луговинах мешкають землерийки, вужі. Під час міграцій зупиняються кажани: вечірниці, нетопири, лилики.

с. Бехтери

загальноосвітня школа, музей Історії села, екскурсійний відділ,

тел.: (05539) 4-27-61

18

Залишки родинного склепу Фальц-Фейнів

Пд околиця с. Новочорномор’є

Родина Фальц-Фейнів відома на Херсонщині.Вона зробила вагомий внесок у розвиток Таврії. На території Голопристанського р-ну Олександр Іванович Фальц-Фейн (онук Фрідріха Фальц-Фейна – засновника заповідника Асеканія-Нова) володів маєтком Чорномор’є (суч.с. Чорномор’є). Але час  та історичні події майже нічого, крім руїн родинного склепу,  не залишили від маєтку.

Але теперішні бехтерчани бережуть цю історичну пам’ятку, не забуваючи своє минуле. 

с. Бехтери

загальноосвітня школа, музей історії села, екскурсійний відділ,

тел.: (05539) 4-27-61

19

Круглоозерські озера (Кругле, Прокофївське та ін.)

ПнЗх, Пд околиці с. Круглоозерка

Круглоозерські озера знаходяться на ПдСх Голопристанщини. На околицях с. Круглоозерка – більше 13 солоних і прісних озер природного та штучного походження. Озера штучного походження утворилися внаслідок діяльності людини, за своєю площею вони значно менші за природні.

Кожне озеро має свою цікаву назву (оз.Устричне, Криве, Тракторне, Гадюче, Цементове та ін.) та цікаву історію.

На озерах ростуть багато видів водно-болотної рослинності: очерет південний, осоки, рдест та. В озерах Круглому та Арнольдовому водиться  багато риби.

Фауна багата птахами водно-болотних угідь: лебідь шипун, чайки, гуси, чаплі, різні види качок.

 Усі озера мають рекреаційну цінність, особливо оз.Прокопівське, на дні якого є лікувальні грязі.

с. Кругоозерка

загальноосвітня школа, музей історії села, екскурсійний відділ,

тел.: (05539) 4-81-30

20

Станіславо-Аджигольський маяк

Пн околиця с. Рибальче, Дніпровський лиман

Станіславо-Аджигольський (або Рибальченський) маяк – своєрідний памятник архітектури, який вражає своєю досконалістю і, мабуть, не поступається своїми незвичними конструкціями столичним.

У конструкції маяка втілене найвидатніше досягнення академіка В.Г.Шухова – принцип гіперболоїдної башти, який поєднує у собі гнучкість, міцність і красу архітектурної форми.

с. Рибальче

загальноосвітня школа, музей історії села, екскурсійний відділ, Таращенко Л.М.

тел.: (05539) 4-64-72

21

Пам’ятний знак на місці Прогнойської паланки

Пн частина с. Геройське, узбережжя Дніпровського лиману

У середині 17 ст. запорізькі козаки відкрито добували сіль  у Прогноях (нині с. Геройське), а у 1735 році для охорони солепромислів тут була заснована Прогнойська паланка війська Запорізького. Вона контролювала територію від Голої Пристані на сході до урочища Кизлярчи (на межі Херсонської і Миколаївської обл.) на заході і від Лиману на півночі до урочища Мезарли-тепе (поблизу с. Пам’ятне) на півдні. Влада в паланці належала полковнику, якого призначав кошовий атаман. Паланкова старшина складалася з єсаула, писаря, хорунжого; крім того, у Прогноях була ще й посада атамана солепромислів. Не дивлячись на досить велику і малозаселену територію, Прогнойська паланка була найбагатшим округом Славного Війська Запорізького Низового. Цьому сприяла, перш за все, торгівля сіллю, яка була на той час своєрідною „білою валютою”. До середини 18 ст. стався розподіл „сфер влияния” між Запорізькою Січчю і Кримським ханством, і їхні взаємовідносини із ворожих перетворилися у сусідські. З тих пір козаки вільно добували сіль у Прогнойських озерах. Але у 1768 році ситуація змінилась – Турція об’явила війну Росії, і вже у наступному році паланка була евакуйована за Інгул. Після завершення воєнних дій і заключення Кючук-Кайнарджийського миру запорожці вже не встигли відновити Прогнойську паланку, оскільки невдовзі Січ була ліквідована, а солепромисли відійшли у власність до казни.

Нині єдиним реліктом запорізької епохи, що зберігся у с. Геройському, є камінних хрест козацького типу на сільському кладовищі. У 1993 році на березі Лиману зведений пам’ятник запорізьким козакам Прогнойської паланки.

с. Геройське

загальноосвітня школа, музей історії села, екскурсійний відділ, Руднєва Т.Р.

тел.: (05539) 4-62-38

22

Геройський солепромисел

Солоні озера на Пд від с. Геройське

Давню та цікаву історію має Геройський солепромисел. Ще у 16 ст. запорізькі козаки добували сіль у Прогнойських озерах, вважая їх своїми.

Майже до 1930 року сіль добували вручну. У 1930 році почалася реконструкція промислів, вводилася механізація. Були прокладені вузкоколейки, встановлені транспортери. Для транспортування солі у распорядженні промисловиків було декілька суден. У 1945 році встановили солемлин, на якому перероблялася і мололася сіль.

Із року в рік досконалюється технологія добування солі, покращується її якість. Спеціальні млини подрібнюють сіль, потім розфасовують у сучасному цеху розфасовування.

Геройська сіль найякісніша з усіх, які добувають на Україні (в ній присутня майже вся таблиця Менделєєва).

с. Геройське

загальноосвітня школа, музей історії села, екскурсійний відділ, Руднєва Т.Р.

тел.: (05539) 4-62-38

23

Руїни храму Казанської Ікони Божої Матері

с. Геройське

У 1898 році у центрі села на гроші місцевого підприємця Григорія Матвійовича Капусти був зведений чудовий храм Ікони Казанської Божої Матері. Архітектура цього пам’ятника старовини – у дусі московського зодчества 17 ст. Незвично прикрашені портали і наличники на вікнах. Оскільки храм побудований із блоків вапняку, він виглядає як монолит, що висічений із цільного каміння.

 

с. Геройське

загальноосвітня школа, музей історії села, екскурсійний відділ, Руднєва Т.Р.

тел.: (05539) 4-62-38

24

Ягорлицький орнітологічний заказник

ПдЗх частина Голопристанського району, півострів Ягорлицький кут, ділянка ЧБЗ

Голопристанщина – чудове місце для спостерігання за птахами. Одним з таких пташиних місць є Ягорлицька затока Чорного моря і однойменний спеціалізований орнітологічний (тобто пташиний) заказник.

Крім того, на березі затоки знаходилося Ягорлицьке поселення – одне з найдавніших у Північному Причорноморї давньогрецьких поселень. Знаходиться воно на Сх березі Ягорлицької затоки, на Пн від с. Іванівка. Засновниками його були ще на початку 6 ст. до н.е. іонійські греки.

На місці поселення немає захоплюючих руїн, але є мальовнича природа. Залишки поселення зараз містяться безпосередньо на березі Ягорлицької затоки, на двох піщаних підвищеннях, розділених періодично пересихаючим солоним озером. На місці давно загиблого міста можна підібрати частинку античної амфори або скляну намистину.

75600

м. Гола Пристань

вул. Ларіонова 1

тел.: (05539)-2-64-71,

         (05539)- 2-65-00

25

Заказник „Березові колки”

Територія Іванівського та Рибальчанського лісництв Збурївського ДЛМГ, навколо Івано-Рибальчанської ділянки ЧБЗ

Лісовий заказник загальнодержавного значення. Загальна площа заказника – 1312 га, заснований в 1974 році. Тут представлені колкові ліси природного походження на низинних піщаних аренах.

75600

м. Гола Пристань

вул. Ларіонова 1

тел.: (05539)-2-64-71,

         (05539)- 2-65-00

26

Заказник „Хрестова сага”

Узбережжя Ягорлицької затоки (ПнЗх від с. Іванівка)

Представляє собою ділянку заболочених луків, на яких ростуть рідкісні рослини зозулинцевих, місце гніздування кулика-ходулочника, качок. Загальна площа – 30 га, створений в 1983 році за ініціативи ЧБЗ.

75600

м. Гола Пристань

вул. Ларіонова 1

тел.: (05539)-2-64-71,

         (05539)- 2-65-00

27

Заказник „Шаби”

Околиці с. Виноградне

Заказник „Шаби” – смуга заростей водно-болотної рослинності на березі Дніпровського лиману. Тут росте рідкісна на Україні рослина – білоцвіт літній з родини амаралісових.

Площа – 20 га.

75600

м. Гола Пристань

вул. Ларіонова 1

тел.: (05539)-2-64-71,

         (05539)- 2-65-00

28

„Волижин ліс”

Зх від с. Василівка Миколаївської обл., ділянка ЧБЗ

Ділянка ЧБЗ „Волижин ліс” площею у 203 га знаходиться на березі Дніпро-Бузького лиману. Це одна з найцікавіших ділянок заповідника. А названа вона так тому, що там довгий час жив управляючий поміщика Скадовського на прізвище Волижин. Природа Волижина лісу дуже різноманітна. Тут і вільхові гаї, і березові та дубові колки, і ділянки степу з кучугурами, і озеро з заростями очерету. Завдяки такому різноманіттю, у Волижиному лісі добре себе почувають представники різних видів птахів.

Весною ліс дзвенить від пташиних співів.

 

75600

м. Гола Пристань

вул. Ларіонова 1

тел.: (05539)-2-64-71,

         (05539)- 2-65-00

29

Острів Тендра

ПдЗх частина Голопристанського району, Тендрівська затока Чорного моря, ділянка ЧБЗ

Острів Тендра – перша ділянка, що стала заповідною ще в 1924 році і цілком (включаючи західну частину), входила ло складу Чорноморського заповідника, є унікальним геоморфологічним утворенням, що не має по походженню і розмаїтості аналогів у Євразії. У 1937 році із заповідника була вилучена  частина острова (на північ від Тендрівського маяка).

Завдяки відсутності господарського навантаження, незначнї кількості місцевих мешканців, унікальні ландшафтні комплекси, флора і фауна Тендри збереглися до цього часу в стані, близькому до природного.

Рослинність острова – рідкісна. Розвиток у специфічних острівних умовах призвів до формування своєрідних рослинних асоціацій.

За своїм географічним положенням о. Тендра є місцем існування в усі сезони року понад 300 видів птахів, з яких 59 занесені до Червоної Книги України.

О.Тендра – унікальний острівний резерват наземних хребетних тварин. Його розміри і природні умови визначають наявність найбагатшої острівної фауни у нашому регіоні. Тут мешкає 17 видів ссавців, крім кажанів, 5 видів рептилій, з яких два занесені до Червоної Книги України, 1 вид амфібій.

75600

м. Гола Пристань

вул. Ларіонова 1

тел.: (05539)-2-64-71,

         (05539)- 2-65-00

30

Соляно-озерна ділянка

Зх частина Голопристанського району, ПдСх від с. Геройське, узбережжя Ягорлицької затоки

Соляно-озерна ділянка – найбагатша з усіх ділянок ЧБЗ. Тут є дубові, березові, осикові колки з вкарапленнями із дикої груші, бояришника, крушини та ін. Чагарників, ділянки піщаних кучугур і рівнинного степу. Вздовж Ягорлицької затоки тягнуться неглибокі солоні озера, оточені заростями очерету і бордюром із солянок, які к осені стають червонуватими.

Головне багатство соляно-озерної ділянки – фазани та олені.

На опушках колків часто зустрічаються замасковані гнізда сірої куріпки. У дубових колках гніздяться граки і малі білі чаплі. Гніздуються на ділянці і хижі птахи: пустельга звичайна, кобчик, вушаста сова та ін. 

75600

м. Гола Пристань

вул. Ларіонова 1

тел.: (05539)-2-64-71,

         (05539)- 2-65-00

31

Івано-Рибальченська ділянка

Лісостепова ділянка між селами Рибальче та Іванівка, ділянка ЧБЗ

Івано-Рибальченська ділянка – найбільша і найпосушливіша. ПдСх його частина покрита високими піщаними дюнами (кучугурами). Пониження між кучугурами зайняті дубовими, осиковими, березовими колками. Збереглися ділянки і цілинного ковилового степу.

З березня місяця у степу Івано-Рибальченської ділянки з’являються квіти сон-трави, весняного бурачка, гвоздики, дикого льону, ірисів, на галявинах колків – блакитний килим пролісків, у сирих колках – духмяна лісова конвалія.

Івано-Рибальченська ділянка ЧБЗ - цінний пункт годівлі, зимівлі, розмноження різноманітних птахів

75600

м. Гола Пристань

вул. Ларіонова 1

тел.: (05539)-2-64-71,

         (05539)- 2-65-00

 

 

Категорія: Рідний край | Додав: bvs72
Переглядів: 883 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: