Відтепер храм у Геройському носитиме ім'я святого праведного Петра Калнишевського

     Пам'ятаю, наприкінці дев'яностих - на початку двохтисячних років на Херсонщині проводилася копітка робота щодо збирання матеріалів про репресованих радянською владою служителів Церкви, зруйновані або поганьблені храми, долі тих людей, кому пощастило вижити у період войовничого атеїзму, зберегти у схованках атрибути храмового начиння, важливі документи, книги. Зрештою, було видано книгу «Сповідь на Гол­гофі». Цей колективний творчий доробок журналістів, письменників, священнослужителів та багатьох небайдужих до історії рідної країни людей містив і допис автора цих рядків, під назвою «І плачуть стіни...», присвячений сумній долі православного храму у с. Геройське Голопристанського району.

     Коли я вперше побачив церкву на честь Казанської ікони Божої Матері, то кращої назви для матеріалу про неї годі було і придумати: здавалося, ця недоруйнована вщерть архітектурна перлина, яку зводили старанно і з любов'ю стільки віруючих, підтримували у ній лад, підносили, милуючись величчю її склепіння, щирі молитви до Бога дійсно плакала. Бо замість образів святих тепер її стіни «прикрашали» нецензурні написи сучасних вандалів, що не мають нічого святого у душі і обрали для своїх п'яних посиденьок культове приміщення.

     Звичайно, про Храм у Геройському, написано безліч статей, фото його мальовничих руїн розміщено в Інтернеті для оз­найомлення шанувальникам романтичних подорожей та Історичної екзотики. Неодноразово здійснювалися спроби привернути увагу небайдужої громадськості до цього об'єкту, знайти спонсорів для. його відновлення, прокласти туристичну стежину давніми козацькими місцями з обов'язковим ознайомленням гостей Геройського з історією церкви на березі лиману. Але час і природні стихії продовжували вершити свою справу - з кожним роком надія на те, що у цих давніх стінах знов залунає церковний пісне-спів, поступово згасала.

     Та він таки залунав, попри скептицизм і безнадію! Сонячного дня 16 червня до місцини, де у другій половині XVI століття козаки розпочали промисел з видобутку солі, ловили у лима­ні рибу, доставляли ці продукти харчування на Січ а звідти продавали в Росію, Польщу, Литву, з'їхалося багато гостей. У затінку біля сходинок, що ведуть до центрального входу в храм, розташувалися місцеві самодіяльні артисти в яскравих українських костюмах. Неподалік, в очікуванні початку знаменної події в житті свого села, потроху збиралися геройчани різного віку. Вони радо привітали делегацію з Херсону на чолі з головою обласної державної адміністрації Андрієм Гордєєвим, який, звертаючись до жителів надлиманського населеного пункту, усіх, хто прибув розділити з ними радість початку відродження Храму, зазначив, що дуже любить бувати і відпочивати у цій частині Голопристанщини. Місця, пов'язані з героїчним минулим, хвилюють губернатора, додають патріотизму і оптимізму. «Цей Храм ми обов'язково відреставруємо, бо відроджуючи такі важливі для народу пам'ятки ми відроджуємо історичну карту духовності України. Відновлення цього центру духовного єднання українців - доказ того, що ми самодостатня нація і народ» - підкреслив Андрій Гордєєв.

     Доки в країні є люди, здатні творити добрі справи, така країна приречена перемагати, вважає голова районної ради Віталій Соловйов. У своєму .слові до учасників зібрання біля Храму, він наголосив на тому, що жителі Голопристанщини, незважаючи на нелегкі часи, не втрачають віру, надію, любов, знаходять сили, кошти і час для побудови та відродження храмів. Тверда віра, що Господь на стороні правди, що він не залишить український народ, який бореться за свободу і незалежність, захищає рідну землю від агресора, надихає на неймовірні вчинки. Голопристанці вірять у світле майбуття своєї батьківщини, разом з депутатами районної і сільських рад свої зусилля, енергію направляють на активізацію робіт з ремонту шкіл, доріг, благоустрою району, і це стало можливим завдяки співпраці усіх гілок влади Голопристанщини та області.

     Віталій Соловйов подякував усім небайдужим людям, хто долучився до важливої справи - початку відродження Храму. У майбутньому він стане для геройчан духовним серцем, центром єднання, миру, головною святинею села.

     Тепло привітала загал і перший заступник голови районної державної адміністрації Олена Кравченко-Скалозуб, запевнила, що влада докладатиме зусиль для вирішення проблем сільчан.

     Казансько-Богородична церква була побудована на кошти нащадка козацько-старшинського роду Григорія Матвійовича Капусти, що володів сольовим та рибальським промислами. Перед тим, як звести храм, він відправив навчатися будівельній справі свого брата Антона Капусту та декількох місцевих жителів, повністю оплачував їх навчання та проживання. Будували церкву самотужки 11 років. У 1896 році закінчили зводити стіни, а в 1898 році - внутрішні роботи. Освячення святині відбулося 17 жовтня 1900 року. З трепетом і хвилюванням згадував.роки свого дитинства правнук Григорія Матвійовича Володимир Григорович Капуста зі Старої Збур'ївки, розповів про своє хрещення у тоді ще діючому храмі, про хрещеного батька, адже ним був легендарний Павло Христофорович Дубинда. Поруч з ним старанно фіксував на відеокамеру кожну мить святкових подій йог осин Олександр, котрий приїхав на землю своїх предків з далеких Сполучених Штатів Америки. З нащадками великого фундатора храму залюбки поспілкувався голова Херсонської ОДА Андрій Гордєєв, розділив з ними радість відродження славних традицій.

     Секретар Геройської сільської ради Любов Войтик-Миронюк провела для почесних гостей ознайомчу екскурсію навколо храму, показала копії фотографій із зображенням внутрішнього інтер'єру церкви, ЇЇ парафіян та останнього настоятеля - протоієрея Іоанна Скрипки. А потім відбулася Служба Божа, її очолив секретар Херсонської єпархії Української Православної Церкви Київського патріархату протоієрей Іоанн Замараєв. Йому співслужили священики Андрій Карпенко та Сергій Чудинович.

     І ось - хвилююча мить! Починається церемонія закладання капсули у вівтарну частину храму Казанської ікони Божої Матері, який розпорядженням голови Херсонської обласної державної адміністрації від 07.06.2016 р. № 416 перейменований на храм святого праведного Петра Калнишевського - останнього запорозького кошового отамана, в'язня найвіддаленішого монастиря Російської Імперії - Соловецького. Губернатор Херсонщини Андрій Гордєєв вкладає у капсу­лу Пам'ятну грамоту, де запи­сано: «Храм у селі Геройське (Прогної) був побудований на кошти купця другої гільдії, нащадка козацько-старшинського роду Григорія Матвійовича Капусти. Храм будувався за проектом архітектора Казиміра Квіто і будівництво було завершене у 1898 р.

     За часів Російської імперії і за часів правління комуністів храм носив назву Казанської ікони Божої Матері, а у 2016 році був перейменований на честь святого праведного Петра Калнишевського, останнього кошового отамана Запоріжскої Січі (1691-1803 рр.)

     У 80-ті роки 20 ст. практично зруйнований під час пожежі. Пам'ятна грамота закла­дена у стіну вівтаря з нагоди початку відродження храму.

     З благословення Високопреосвященного архієпископа Даміана, керуючого Херсонською і Таврійською єпархією Української Православної Церкви Київського Патріархату за участі Андрія Гордєєва, голови Херсонської обласної адміністрації; настоятеля храму протоієрея Андрія Карпенка; Віталія Соловйова, голови Голопристанської районної ради; Віри Ципцук, сільського голови та громади с. Геройське. 16 червня 2016 року Божого». Тож дано старт благородній справі - відродженню святині на давній козацькій землі, до якої будуть залучені благодійники, можновладці, усі небайдужі люди, хто дорожить історією свого народу, прагне донести її героїчні сторінки до нащадків.

     Духовно збагачені, натхненні на добрі вчинки учасники урочистої церемонії в храмі переглянули невеличкий концерт, представлений талантами Голопристанщини. Виступили ансамбль «Мрія» (пісня «Ми щасливі діти») з Геройського СБК, пісню Пола Маккарті «Yestedey» під акомпанемент на бандурі виконав вихованець Таврійської дитячої музичної школи Максим Карпенко, порадували композицією «Вальс любові» баяніст Костянтин Железняк (с. Таврійське) та Лариса Бересткова з вокальним ансамблем «Берегиня» піснею «Україна - це я» (Геройський СБК).

     Далі у плані заходів - відвідування місцевої загальноосвітньої школи. На території навчального закладу його вихованці хлібом-сіллю зустріли заступника голови облдержадміністрації Олександра Адамчика. Гість спочатку відвідав котельню, де з вуст директора школи Наталії Фалєєвої почув таке: «У лютому 2016 року було проведено реконструкцію системи опалення за рахунок коштів Голопристанського районного бюджету в сумі 350 тис. грн. Встановлення нового котла заощаджує електооенеогію та газ і це дає нам можливість залучати зекономлені кошти на вдосконалення матеріально-технічної бази школи». Потім керівник шкільного музею бойової та трудової слави Тетяна Руднєва провела для гостей екскурсію музейною експозицією, розповіла про те, як збиралися для неї цікаві матеріали. Олександр Адамчик подарував для музею копію Грамоти, закладеної у храмі, побажав учням і педагогам нових досягнень у вивченні історії рідного краю.

     У шкільних стінах відбулася ще одна цікава зустріч: священик Сергій Чудинович представив дітям нового настоятеля Геройського храму Андрія Карпенка, подарував навчальному закладу використаний ручний гранатомет, аби підростаюче покоління знало яку зброю використовують проти Збройних Сил України на Донбасі, разом з дитячим загалом виконав пісню про наше воїнство.

     Святкові заходи у Геройському завершилися біля пам'ятного знаку на честь Українського козацтва, де усіх почастували смачним кулішем, де ще довго тривали розмови про славну минувшину і необхідність пам'ятати ЇЇ, відроджувати традиції предків. Бо хто шанує своє минуле, той матиме щасливе майбутнє!

Олександр ГРИГОРКІН.

Фото автора

Стаття надрукована у газеті «Голопристанський вісник» №25 від 23 червня 2016 року.

Посилання із інтернетресурсів: http://gopri.in.ua/novini-oblast/419-gubernator-oblasti-vmeste-s-rukovodstvom-rayona-segodnya-posetil-geroyskoe.html

та http://kherson.net.ua/news/andrej-gordeev-pribyl-v-gerojskoe-s-rabochim-vizitom